Головне бажання на 2017 рік

У повітрі запахло святом, новими надіями, відчуттям обов’язкового та беззаперечного щастя у новому році. Ми, хай би якими реалістами були, як діти віримо, що з боєм курантів неодмінно почнеться нове, краще життя. Ой, і не треба пихато фиркати, буцімто нумерація року ніяк не вплине на долю. Звісно, ні, але, як на мене, чудовий шанс перезавантажити власну свідомість та налаштуватися на правильну хвилю.

І от що наразі важливе для мене (впевнена, для багатьох це також зрезонує).

Найкоротшим (але не найлегшим) шляхом до щастя, самореалізації, задоволення власним життям є, як на мене любов до себе. Пфф, відкрила секрет! У тому й парадокс, що всі наче це знають, але мало хто таки приходить до того. Схоже, проблема у трактуваннях. Спробую сформулювати основне, над чим варто замислитися і попрацювати.

Моє покоління називали “поколінням егоїстів”. Я одна дитина в сім’ї. “Ти любиш тільки себе”, – казали мені. Тому, за замовчанням, прийняла факт: я – егоїст. Чомусь ніхто не розповів, що біблейська заповідь: “Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе, і ніколи не роби іншим того, чого не хотів би, щоб робили тобі”, – це доповнене поняття анархічного егоїзму, і нічого в цьому поганого нема.

Егоїзм – ціннісна орієнтація суб’єкта, що характеризується переважанням в його життєдіяльності самокорисливих особистих інтересів і потреб. Задоволення людиною особистого інтересу розглядається як вище благо. Види егоїзму: диктаторський, егоїзм власної винятковості та анархічний.

Анархічний егоїзм: всім дозволено переслідувати власні інтереси, як їм заманеться. 

Ймовірно, через культивування суспільством егоїзму як виключно негативного явища, як щось таке, чого треба соромитися, я часто чинила наперекір, аби довести, що ось – я не така, я ділюся, можливо, навіть жертвую чимось. Ось тут з’являється отруйний мікс нелюбові до себе (я погана, бо егоїст) та надмірного приглушення власних “забаганок” (я жертва).

hqdefault

Нагадаю, я не філософ, не психолог, я зовсім не експерт. Це мої власні висновки на цей момент. Але спробуймо поглянути на день із життя уявної узагальненої людини (хай це буде жінка), яка, за зовнішніми мірками, надмірно любить себе і щаслива.

Прокидається у шовкових простирадлах поруч із некоханим розкішним і багатим чоловіком. Біжить у ванну наводити красу: гелі, креми, відбілювання зубів, епіляція, шампуні, кондиціонери, бальзами, олійки, мейк-ап, зачіска. Поспішає на кухню, хоче кави, п’є надзвичайно гидотний корисний протеїновий коктейль. Подумки перебирає 100500 комбінацій білизна-одяг-аксесуари. Передумує, перевдягається, незадоволено супиться на власне відображення, знов перевдягається. Підбори, дорога сумочка, люксовий парфум. Посмішка.  Летить у сучасний офіс у центрі, на ненавистатусну роботу. Біжить тратити захмарну зарплатню у бутіках. Спорт-клуб: біжить-тягне-стрибає, повторює. Поспішає до косметолога-масажиста-перукаря. Повзе змучена у модернові апартаменти. Після 18:00 не їсть. Повторює процедури у ванній. Знімає штучні вії, лінзи, милується новенькою “голівудською” посмішкою. Не посміхається. Пірнає в обійми холодного шовку. Завіса.

Здавалося б, сучасна успішна жінка, багато дівчат мріють жити таким життям. Але що стоїть за цим? Чи щаслива вона? Кохана? Самореалізована? Задоволена собою? Часто ми зовнішніми методами та діями маскуємо нелюбов до себе. Я завжди милувалася дівчатами, які без надмірного макіяжу, манікюру, ретельно продуманої зачіски, з неідеальною фігурою/шкірою/зростом (твій варіант) та у буденному одязі випромінюють нереальну впевненість і щастя!

Це ж такий талант приймати себе із усіма “недоліками”, любити себе безумовно.

Хай тверезий егоїзм в мені переможе, бо:

  1. Всі різні – який сенс порівнювати себе із кимось? Все одно ніколи не будеш достатньо гарною/багатою/успішною в чужих очах.
  2. Щастя всередині кожного. Знайди його, і воно концентричними колами пошириться на зовнішнє життя.
  3. “Я люблю себе” – ключ до щастя, яке буде, коли ти станеш “достатньою” для себе і наберешся сміливості жити так, як хочеться тобі (не шкодячи іншим).

Тому наступного, 2017 року побажаю собі любові. До себе і до ближніх, але в першу чергу – до себе.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: